Показать все теги
Вивчення знакової системи зрубної спільноти, що активізувалося впродовж останніх років, дає нові сюжетні лінії, варті найпильнішої уваги. Динамічне зображення людини з сокирою поряд з колесом було знайдено на поселенні Безіменне ІІ у Надазов’ї (Горбов, Мимоход, 1999). Фрагментарність цього сюжету на уламку стінки посудини дозволяє нам лише робити припущення, що тут могло бути зображення двобою чи ще ширшої батальної сцени. Проте ця знахідка змушує нас придивитися уважніше до знакових композицій на інших горщиках, позначених елементами динаміки.
З огляду на обставини, зазначені вище, нашу увагу привернула багатофігурна композиція на стінці слоїка, виявленого під час розкопок поселення зрубної спільноти Таранцеве ІІ на Харківщині (розкопки В. І. Берестнєва 1978 року, шифр 1416/І). Замальовка цієї композиції прикрасила обкладинку монографії С. І. Берестнєва «Восточноукраинская лесостепь в эпоху средней и поздней бронзы» (Харьков, 2001), а фото слоїка відтворено на заставці до розділу 5 цієї ж книги. Висловлюю С. І. Берестнєву подяку за люб’язно надану авторові розгортку зображення з Таранцевого ІІ.
Багатофігурна композиція, відтворена на фотознімку в книзі та розгортці, вимагає уважного аналізу. Загалом вона вписується до знакової системи населення зрубної спільноти (Отрощенко, Формозов, 1988; Буров, 1997; Захарова, 2000 та ін.). Збереглася приблизно половина слоїка з численними знаками, розміщеними трьома ярусами. Вже доводилося відзначати, що ярусне розміщення знаків у складних композиціях відповідало уявленням людей доби бронзи щодо троїстої структури устрою світу з підземною, наземною та небесною сферами (Отрощенко, 1990; 1995). Нижній ярус відокремлено чіткою горизонтальною лінією на висоті 1,5 см від плаского дна. Від неї відходять донизу 4 чи 5 зна- ків-гаків, загнутих вправо. На своєрідному подіумі, утвореному горизонталлю, розташовано три знаки: пагонець, заломлений вліво в центрі, та дві антропоморфні фігури обабіч від нього. Здається, що фігурки знаходяться у стані динамічного двобою поміж собою. У лівої фігурки в піднятій руці спис, а у правої — келеп, на зразок безименського. Тобто, ми маємо унікальний епізод збройного поєдинку антропоморфних істот біля надто важливого для них об’єкту. Вліво від центральної композиції позначено фігуру у формі прямого хреста, що перериває нижню горизонталь. Такий знак присутній і в інших композиціях з антропоморфними фігурами й трактований як знак Бога (Отрощенко, 1998, с. 96, рис. 4, 3-4). Він ніби виступає вищим арбітром. Верхню сферу передано складним зигзагом, що заломлюється вгору якраз понад місцем двобою. Над та під зигзагом прокреслено ще декілька знаків-рамок та пара знаків, що утворюють сполучення ТУ. Всі знаки на слоїку передано легким дотиком загостреної палички по сирій глині ще до випалу її майстром.
Слід гадати, що перед нами фрагмент епічного сюжету, якось пов’язаного з темою Царя лісу (священного гаю), блискуче проаналізованого Д. Фрезером. На часі публікація цієї унікальної знахідки з гранично точним відтворенням кожного окремого знаку та композиції загалом, що відкриє можливості до глибшої інтерпретації позначеного вище сюжету.
Отрощенко В. В. (Київ)
Доклад на V Международной научной конференции, посвященной 350-летию г. Харькова и 200-летию Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина.
4-6 ноября 2004 года
