ГлавнаяМорской архивИсследованияБиблиотека












Логин: Пароль: Регистрация |


Голосование:
Вам нравится наш сайт?


Отличный сайт!
Хороший сайт
Встречал и получше
Совсем не понравился





» » » Історія дослідження утилізації мисливської здобичі в пізньому палеоліті
Історія дослідження утилізації мисливської здобичі в пізньому палеоліті
  • Автор: Malkin |
  • Дата: 06-10-2015 21:56 |
  • Просмотров: 968

Дослідження процесу утилізації здобичі первісни­ми мисливцями та висвітлення його у науковій літе­ратурі має досить довгу історію.

Перша у світовій археологічній практиці спроба вивчення процесу розбирання туш тварин за архео­логічним матеріалом належить російському вчено­му М. Ф. Кащенку. Ще в 1896 р. він дослідив рештки скелету мамонта, що був знайдений разом з крем’я­ними знаряддями біля м. Томська. Він не тільки ви­значив це місцезнаходження як місце вдалого полю­вання палеолітичної людини, але й описав спосіб та знаряддя розбирання. Велику увагу комплексному вивченню фауністичних решток приділяв Г. А. Бонч-Осмоловський. Переглянувши фрагменти кісток тва­рин з кримських стоянок, він відзначив на 80 % з них нарізки, інтерпретувавши їх як сліди розбирання туш за допомогою крем’яних знарядь. В. А. Городцов кон­статував наявність нарізок на кістках бика з Ільської стоянки.

Найбільш повний опис основних етапів розби­рання мисливської здобичі та слідів на кістках, що їм відповідають, знаходимо в роботах В. І. Громо­ва. У статті, присвяченій матеріалам палеолітичної стоянки Афонтова Гора II, він проаналізував спосо­би розбивання трубчастих кісток, дійшовши ви­сновку, що метою цих операцій було добування кісткового мозку. Нарізки на кістках, у залежності від місця їх розташування, автор пов’язав з члену­ванням туші, зняттям шкури, зрізанням м’яса та підготовкою до розбивання. Ці процеси він моде­лював, спираючись на етнографічні свідоцтва.

У роботі, присвяченій дослідженню обробки кістки та кістяним виробам Авдєєвської стоянки, М. Д. Гвоздовер відзначила, що на більшій частині кісток тварин присутні подряпини, надрізи та по­тертості різного походження. Їх вивчення дало змогу відтворити у загальних рисах процес утилі­зації туш тварин. Авторка наводить сліди різання на різних категоріях кісток, пов’язуючи їх з пев­ними операціями з розбирання, а також описує ла­мання кісток для вилучення кісткового мозку. На наявність нарізок на кістках як слідів розбирання вказували також деякі інші дослідники — О. О. Векілова, Л. М. Тарасов, С. М. Бібіков.

Але, на жаль, на більшості пізньопалеолітичних пам’яток стан збереженості фауністичного матеріа­лу виключає можливість дослідження процесу ути­лізації шляхом вивчення його свідоцтв безпосе­редньо на кістках. Єдиний прийнятний у цьому випадку шлях — спостереження за планіграфічним розподілом та відносною кількістю різних груп ске­летних елементів. Роботи в цьому напрямку були проведені на відомих пам’ятках: у першу чергу на дуже цікавій стоянці Анетівка II під керівництвом В. Н. Станко, а також на Кам’яній Балці II під ке­рівництвом Н. Б. Леонової. Це дало змогу реконст­руювати послідовність операцій по обробці мислив­ської здобичі, а також локалізувати на площі пам’ятки місця, де така діяльність відбувалась. Безпосередньо до питання розбирання здобичі звернувся Г. Є. Краснокутський, торкнувшись цієї теми в загальному контексті реконструкції способу життя пізньопалеолітичних мисливців степової зони.

Серед пам’яток з фауністичними рештками в культурному шарі, що дають можливість відтворю­вати процеси розбирання здобичі, особливе місце займає Амвросіївське кістковище. На сьогодні це єдиний об’єкт на нашій території, де стан збереженності кісток дозволяє безпосередньо на них вивчати свідоцтва утилізації.

У 1940-1950 рр. на пам’ятці велись дослідження під керівництвом І. Г. Підоплічка та П. Й. Борисковського. Їх результати, а також погляди авторів на інтерпретацію кістковища, було викладено у серії статей. І. Г. Підоплічко наголосив, що в Амвросіївському комплексі відображено сліди діяльності давньої людини, тісно пов’язані з полюванням. Досліджен­ня кісткової брекчії методом повного підрахунку визначених кісток та наявність анатомічних груп свідчать, що в кістковище потрапили цілі тварини, а не їх частини. Вивчення кісток засвідчило, що вони перебували непохованими якийсь час — це давало змогу давнім мисливцям використовувати кістковище для господарських потреб.

П. Й. Борисковський вважав кістковище культо­вим місцем, куди мешканці розташованої поблизу стоянки скидали кістки забитих на полюванні бізонів. Він дав характеристику особливостям роз­ташування кістковища і вперше відзначив наявність тут кісток зі слідами різання. Підсумки досліджень Амвросіївського комплексу були викладені П. Й. Борисковським у монографії «Палеоліт України» та Зводі археологічних джерел, присвяченому палео­літу Дніпра та Приазов’я.

Під час досліджень 1980-1990 рр. під керівниц­твом О. О. Кротової на пам’ятці проводився ціле­спрямований пошук особливостей культурного шару та кісток зі слідами утилізації мисливської здобичі. Роботи, що велися в цьому напрямку, ґрун­тувались на використанні комплексу методів, роз­роблених вітчизняними та американськими фа­хівцями. Опис конкретних методів роботи з археозоологічним матеріалом під час польових та лабораторних досліджень, методика моделювання процесу утилізації та використання результатів подібних досліджень для історичних реконст­рукцій викладено в роботах І. А. Сніжко. Дослі­дження О. О. Кротової та І. А. Сніжко були спря­мовані на розгляд свідчень утилізації, що походять з Амвросіївського кістковища: слідів нарізок та давніх зламів на кістках бізонів, дослідження особ­ливостей планіграфічного розміщення свідоцтв розбирання бізонів у культурному шарі кістковища. Отримані результати дозволили дійти виснов­ку, що Амвросіївське кістковище було не тільки місцем забою бізонів під час полювання, але й міс­цем розбирання, а також запропонувати модель утилізації мисливської здобичі.

Сніжко І. А. (Харків)

Доклад на V Международной научной конференции, посвященной 350-летию г. Харькова и 200-летию Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина.

4-6 ноября 2004 года

Читайте также: