ГлавнаяМорской архивИсследованияБиблиотека












Логин: Пароль: Регистрация |


Голосование:
Вам нравится наш сайт?


Отличный сайт!
Хороший сайт
Встречал и получше
Совсем не понравился





» » » Де взяв золото Полуботок
Де взяв золото Полуботок
  • Автор: Malkin |
  • Дата: 16-12-2018 22:05 |
  • Просмотров: 339

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Тайны истории»

Відомо, що гетьман Павло Полуботок передав дві бочки з золотом на зберігання до англійського банку [1]. Але невідомо, де він те золото взяв.

І це питання далеко не таке просте, як здається на перший погляд.

Найбагатші люди середньовічної Європи

По-перше, йдеться не про копійчаний банківський внесок, а про величезну суму коштів. Дві діжки з золотом Полуботка важили майже 400 кілограмів. Для порівняння: таку ж кількість золота добувають промисловим способом в сучасній Україні за 5 років [2].

По-друге, Павло Полуботок – це не окремий виняток серед своїх колег. Загалом українські гетьмани були чи не найбагатшими людьми середньовічної Європи.

Ще й досі шукають золоті скарби Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного та Івана Мазепи [3].

У того ж гетьмана Мазепи шведський король Карл ХІІ якось позичив 40 тисяч золотих дукатів [4], але ще й досі Швеція нам їх не повернула.

Що вже казати про самих гетьманів, якщо навіть статки їх підлеглих викликали заздрість сусідніх народів. Так, коли у 1827 році правнук Василя Кочубея – генерального писаря Війська Запорізького часів Мазепи – очолив Російський уряд, Пушкін вирішив оспівати його предка у своїй поемі «Полтава» [5]:

«Богат и славен Кочубей.

Его луга необозримы;

Там табуны его коней

Пасутся вольны, нехранимы.

Кругом Полтавы хутора

Окружены его садами,

И много у него добра,

Мехов, атласа, серебра

И на виду и под замками».

То звідки ж у наших гетьманів взялися такі фантастичні статки?

Серед поширених версій джерела гетьманських скарбів чомусь не згадується очевидна – українські золоті копальні.

Золото України

Радянська геологія довгий час стверджувала, що промислового золота в Україні бути не може, але вперто уникала відповіді на запитання, звідки ж тоді взялося скіфське золото в українських курганах.

Золота скіфська пектораль

Золота скіфська пектораль [6]

Насправді, золото в Україні було, є і ще довго буде. За оцінками експертів, його запаси сягають більш ніж 90 мільярдів доларів за поточними цінами.

Геологорозвідувальні роботи з виявлення золотоносних родовищ на теренах нашої країни вперше були проведені в 1960-х роках минулого сторіччя, хоча золото у нас добували ще у часи середньовіччя [2].

За результатами геологічної розвідки встановлено, що запаси золота тільки на території Наддніпрянщини перевищують рівень запасів на американському Клондайку.

Золоті родовища на території України

Золоті родовища на території України [7]

Не секрет, що своє золото має і Черкащина. Так, в околицях Золотоноші знайдені стародавні золоті копальні [8].

Самородне золото виявлене на піщаних терасах Дніпра, річки Рось та деяких інших річок на Українському щиті [7].

Червоною стрілкою на карті [7] позначені поклади золота між Черкасами та Чигирином (приблизно в районі Медведівки, Трушівців та Боровиці).

Червоною стрілкою на карті [7] позначені поклади золота між Черкасами та Чигирином (приблизно в районі Медведівки, Трушівців та Боровиці)

Є ще Канівсько-Уманська золотоносна жила, яка за своїм процентним вмістом благородного металу не поступається знаменитому Колимському родовищу.

До речі, наприкінці 1970-х років шахтарі міста Ватутіне цілком могли стати золотодобувачами. Ось що про це розповів колишній начальник шахтоуправління «Ватутіневугілля» Леонід Авраменко [9]:

«Ми розуміли, що у Ватутіному вугілля не вічне, і його ефективні пласти можуть незабаром вичерпатися. І тому ми почали шукати шляхи, як подовжити життя шахтарському місту. Ми вийшли на людину у Москві, яка працювала в Державному комітеті СРСР з матеріальних резервів. Була така організація, яка вела облік родовищ корисних копалин в країні. Ця людина сказала приблизно таке: підготуйте офіційне звернення до нас за підписом ЦК Компартії України, зазначте, що у зв’язку з вичерпанням надр в місцях вугледобування, в місті Ватутіне вивільняється значна кількість фахівців з гірської справи, і ви просите допомогти у їх профільному працевлаштуванню. Тоді можна буде розсекретити та оформити для вас дозвіл на розробку родовища золота».

На жаль, внаслідок партійних інтриг [10] золотодобування на Черкащині тоді так і не відновили.

Козаки і золото

Отже, на території України з давніх-давен знаходилось достатньо золотих родовищ. Але чи є докази того, що козаки цікавилися його добуванням?

Таким доказом може бути незрозуміле, на перший погляд, тяжіння козацьких січей до золотих родовищ Наддніпрянщини.

Так, на карті червоними мітками позначені 8 козацьких січей, шість з яких були розташовані поблизу золотих родовищ (позначені жовтими мітками) відомих сьогодні під назвами «Балка Золота», «Сергіївське» та «Балка Широка».

на карті червоними мітками позначені 8 козацьких січей, шість з яких були розташовані поблизу золотих родовищ (позначені жовтими мітками) відомих сьогодні під назвами «Балка Золота», «Сергіївське» та «Балка Широка»

Окремо варто зазначити, що на Черкащині саме біля покладів золота в районі Чигирина протягом 30 років (з 1648 до 1676 рр.) знаходилася гетьманська столиця Української держави [11].

Випадковий збіг? Не думаю.

Золоті шахти

Ще одним аргументом на користь добування золота у козацькі часи є залишки стародавніх шахт на Черкащині, якими, на нашу думку, є загальновідомі підземелля.

Цікаві факти про підземні лабіринти Черкащини повідомляє однойменна публікація: «В усій Україні не знайдеться іншої області, так густо вкритої підземними комунікаціями минулого. Таке враження, ніби на «мінусових поверхах» знаходиться ще одна Черкащина.

Коли скласти воєдино бодай частину підтвердженої інформації про галереї, ходи, катакомби, печери та інші місцеві рукотворні «нори» – географія видасться вражаючою.

Вже багато десятиліть не є таємницею, що глобальна мережа підземель розгалужена під Каневом, Холодним Яром, Жашковом, Смілою і, напевне, найбільше – Уманню. В останні пару років в контексті теми вигулькнули ще Монастирище, Тальне та Катеринопіль» [12].

У зазначеній публікації спростовуються найбільш відомі міфи про підземелля як про схованки для скарбів чи козацькі таємні комунікації на випадок облоги міста.

Для того, щоб просто приховати скарби, або втекти з оточеного супротивником міста не було жодної потреби заздалегідь будувати такі надскладні технічні споруди як багатокілометрові підземелля.

Зате така потреба відразу виникає, якщо потрібно побудувати шахту для добування високоліквідного товару, такого як, наприклад, золото.

Отже, стародавні підземелля на Черкащині – це і є залишки шахтних штолень.

Козаки і тамплієри

Але мало було побудувати шахту та добути золото. Треба було його ще й продати зацікавленим особам.

І тут нам не оминути згадки про фінансову діяльність добрих партнерів українських козаків, якими у середні віки був відроджений Орден тамплієрів (Мальтійський орден).

«Однією з загадок, яка пов’язує Мальтійський орден і Україну, є скульптурний надгробок Великого Магістра Ніколаса Котонера, який помер у 1680 році. Його можна побачити в Соборі Святого Іоанна на Мальті. Бюст Великого магістра підтримують дві фігури: африканець і запорізький козак» [13].

Однією з загадок, яка пов’язує Мальтійський орден і Україну, є скульптурний надгробок Великого Магістра Ніколаса Котонера, який помер у 1680 році. Його можна побачити в Соборі Святого Іоанна на Мальті. Бюст Великого магістра підтримують дві фігури: африканець і запорізький козак

Як це не дивно, але головним зайняттям ордену тамплієрів була саме фінансова діяльність [14]. Причому особливу увагу вони приділяли карбуванню золотих монет.

На думку фахівців, жодна середньовічна установа не зробила більшого для розвитку капіталізму, ніж тамплієри. Лицарям Храму були знайомі бухгалтерський облік і принцип подвійного запису, чекові розрахунки і складні відсотки; в усьому християнському світі не було більш досвідчених економістів.

На одній стародавній гравюрі [15] зображені разом тамплієри та українські козаки. У центрі групи стоїть Великий магістр відродженого Ордена тамплієрів граф Сен-Жермен (1712 – 1784 рр.) [16].

На одній стародавній гравюрі [15] зображені разом тамплієри та українські козаки. У центрі групи стоїть Великий магістр відродженого Ордена тамплієрів граф Сен-Жермен (1712 – 1784 рр.)

Про що вони могли спілкуватися? Може, про чергові поставки на міжнародний ринок діжок з українським золотом?

Використані джерела:

1.Стаття «Золото Полуботка» на Вікіпедії

2. Публікація «Украинское золото: Клондайк для аферистов»

3. Публікація «7 найбільш легендарних незнайдених скарбів України»

4. Винар Любомир, «Андрій Войнаровський: історичний нарис»

5. Стаття «Кочубей Василий Леонтьевич» на Вікіпедії

6. Стаття «Пектораль із Товстої Могили» на Вікіпедії

7. Публікація «Где можно найти и добывать золото в Украине. Месторождения золота Украины пригодные для старательской добычи – карты и схемы»

8. Стаття «Золотоноша» на Вікіпедії

9. Стаття «Угольные шахты Киевщины

10. Форум міста Ватутіне https://1ua.com.ua/vatutine/forum/ua/14/0

11. Стаття «Чигирин» на Вікіпедії

12. Публікація «Підземні лабіринти Черкащини»

13. Публікація «Віра і меч: вплив лицарських орденів на історію України»

14. Стаття «Тамплієри» на Вікіпедії

15. Гравюра Франческо Гоніна «Козаки і тамплієри» http://grafika.ru/item/09-003055?k=6120

16. Стаття «Граф Сен-Жермен» на Вікіпедії

Читайте также: